Землі оборони: підписувати не можна ветувати «Дзеркало тижня. Україна» №17, 11 травня 2012
Ця майже детективна історія розпочалася ще тоді, коли міністром оборони був М.Єжель, і завершилася вже за нинішнього глави оборонного відомства Д.Саламатіна.
Через закритість Міноборони інформація про корупцію у цьому відомстві просочується до преси доволі рідко. І, здебільшого, тоді, коли цей витік можна використати проти певної посадової особи. Цикл матеріалів Дмитра Менделєєва, втім, присвячений схемам, що пережили не один уряд.
Ця майже детективна історія розпочалася ще тоді, коли міністром оборони був М.Єжель, і завершилася вже за нинішнього глави оборонного відомства Д.Саламатіна.
Навряд чи зрадіють українські військовослужбовці, ознайомившись із запропонованою міністром оборони Д.Саламатіним концепцією реформування армії.
Про боротьбу з корупцією в армії.
Про «важкі будні» міноборонівських чиновників з проведення реформи в армії, яка, на жаль, звелася до тотального розпродажу й розбазарювання.
Хотілося б відчайдушно порадіти за апарат глави держави, який визнав за необхідне звернути увагу міністра оборони на критичні матеріали про корупційні схеми в практиці військового відомства, розміщені в DT.UA.
У листопаді 2010 року «Дзеркало тижня» опублікувало статтю Дмитра Менделєєва «Для чого Міноборони потрібні гроші дітей-інвалідів?» (№42, 13 листопада 2010 р.) з приводу передачі урядом військовим чиновникам бюджетних коштів, призначених на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам дитинства та дітям-інвалідам. Не минуло й трьох місяців, але вже можна підбити підсумки того, як сирітськими грошима розпорядилися дядечки з військового відомства. Запропонований читачам матеріал дає змогу розібратися у схемах «раціонального» використання бюджетних коштів, що практикуються в системі Міноборони.
Про те, що зловживання і корупція пронизали сферу організації харчування військових, «Дзеркало тижня» інформувало читачів неодноразово. І ось знову глава військового відомства Михайло Єжель опинився в епіцентрі скандалу, який з неабиякою наполегливістю стимулював він сам. Те, що такий скандал мав статися, тижневик прогнозував.
Висвітлюючи тему «ефективного» використання бюджетних коштів чиновниками Міноборони, «Дзеркало тижня» хотіло підказати правоохоронним органам лише окремі, найхарактерніші схеми розкрадання грошей платників податків, розуміючи, що аналогічні методики можуть бути задіяні і в інших відомствах, не надто сподіваючись на те, що викладена інформація перетвориться на конкретні кримінальні справи. Сьогодні можна підбити підсумки: дещо в наших правоохоронців вийшло — розслідування однієї з кримінальних справ майже завершено!
Ще не встигло висохнути чорнило звітів іноземних аудиторів, які видали на-гора «сенсаційні відомості» про численні порушення бюджетного законодавства колишнім урядом Ю.Тимошенко та її міністрами, як Микола Азаров повів урядових чиновників уторованим попередниками «злочинним» шляхом ручного керування бюджетом.
М.Єжель чудово пам’ятає, що закупівля ковбаси, яєць і палива для армії за завищеними цінами закінчилася для Ю.Єханурова скандальним звільненням. Чи є так само показовим приклад Б.Данилишина для сучасного міністра економіки В.Цушка? Може, у нашій країні закони різні? Чи все ж таки йдеться про політичні переслідування?
Полемізувати про провал чи успішність політики українського уряду у питанні фінансування оборонної сфери можна довго й нудно. На жаль, це жодним чином не вирішить проблем, які нагромадилися у Збройних силах і продовжують наростати скаженими темпами, ускладнені користолюбством, меркантильними інтересами, корупцією та наплювацьким ставленням до військовиків, що присвятили себе служінню Батьківщині.
Дуже жаль, що Верховний головнокомандувач, та й оборонний міністр, уважно не прочитали мою попередню статтю. А якби уважно прочитали, то, можливо, зрозуміли б, що не треба крутити ні Збройними силами, ні суспільством. Як і прикриватися їхніми інтересами, захищаючи свої. І не слід гадати, що якийсь мозковий центр реалізує спецоперацію зі зняття з міністерської посади великого управлінця Ю.Єханурова і тим самим намагається «дестабілізувати ситуацію в армії».
Спонукальним мотивом до написання цієї статті стало подання президентом України на розгляд Верховної Ради законопроекту «Про чисельність Збройних сил України на 2009—2011 роки», що передбачає збільшення військового контингенту майже на 10 відсотків, порівняно з показниками, визначеними Державною програмою розвитку Збройних сил на 2006—2011 роки. Відразу хочу зазначити, що за останніх 17 років — це майже єдиний випадок збільшення кількості збройних сил країни Європи без вагомих на те підстав...